Після виповнення дитині двох років, в його житті починається найбільш пізнавальний і активний період розвитку. У такому віці він розуміє більшість простих казок (теремок, колобок, курочка-ряба), герої яких поводяться як люди в повсякденності. Чарівні казки, в яких відбуваються різні перетворення, піддаються допитливому розуму малюка значно складніше, адже на цьому етапі він пізнає світ таким, яким щодня бачить. У зв'язку з цим йому простіше сприйняти сюжет казки з звичайними діями героїв, які грають, розмовляють один з одним, співають і т.д. Доброта, яка присутня в таких казках, дуже необхідна дитині цього віку.

Малюкам цікаво розглядати всілякі картинки, із зображенням знайомих йому предметів, що зустрічаються в житті. Барвисті ілюстрації до казок сприймаються дитиною дуже емоційно. Враження, одержувані дитиною при розгляданні картинок, дуже необхідні і важливі для правильного виховання і розвитку.

Збагачення словникового запасу і поява інтересу до казок сприяє загостренню страхів дворічного малюка. Дитина може почати боятися залишатися сам в кімнаті, розлучитися з мамою, темряви, чужих, незнайомих йому людей, казкових персонажів і т.д. Тому бажано, щоб мама в цьому віці не залишала надовго малюка, і в той же час варто поступово збільшувати число знайомих дитині людей і підтримувати хороший настрій малюка. Не потрібно сильно загострювати увагу на невдоволенні, наприклад, мокрими штанцями.

У віці двох років в дитині відбувається процес розвитку його особистості, індивідуальності. Для нього все частіше стає нормальним прояв самостійності, старання проявити себе в певних вчинках. Поступово в ньому зароджується почуття гордості за яке-небудь вдало виконану дію.

Свою індивідуальність дитина в цьому віці намагається проявити більш активно, вимагаючи, щоб дорослі сприймали його як рівного і рахувалися з його думкою.

Перераховані вище прояви характерні і для дорослих, але неповторність виховання та розвитку дворічного малюка якраз і полягає в тому, що саме в такому віці у нього виникають потреби, що роблять його не просто людиною, але ще й особистістю, не схожою на інших, зі своїми індивідуальними проявами і рисами характеру.